Бібліотека без меж: квітня 2025

пʼятниця, 25 квітня 2025 р.

До тижня дитячої та юнацької книги вікторина для учнів 1-4 класів "Мандруємо країною казок"

Проведемо вікторину "Мандруємо країною казок" Добра, мудра, чарiвна казка завжди була у пошанi. Її із задоволенням слухають i дiти, i дорослi. Казки бувають рiзнi: довгi i короткi, веселi, чарiвнi, написанi автором або складенi народом. Проте у всiх казок є одна спiльна риса — мудрiсть. І особливо це проявляється у народній казці. Діти знають багато чудових українських народних казок. Дiйшли вони до нас завдяки талановитим оповiдачам, яких так багато було колись в Українi, та сумлiнним збирачам народного фольклору.

Казка запросила дітей на гостини, щоб дiзнатися, чи добре вони пам’ятають її.

До тижня дитячої та юнацької книги виставка малюнків учнів 2-4 класів "Відчиняє двері казка"

Казки є одними з найпоширеніших творів, котрі є цікавими для дітей молодшого шкільного віку. Вони несуть в собі чимало мудрості та повчань.

В квітні бібліотекою ліцею була організована виставка малюнків «Відчиняє двері казка», в якій брали участь учні 1-4 класів.

Видатний педагог В.О.Сухомлинський писав: «Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем».

Читання книг розвиває дитячу фантазію, виховує почуття прекрасного, вчить пізнавати добро та зло, правду і неправду, вчить розуміти та цінити життя людини, любити і берегти живу природу, відкривати для себе минуле і прокладати шлях у майбутнє, вчить мистецтву творити.

четвер, 24 квітня 2025 р.

Тиждень дитячої та юнацької книги.

Щорічно, в Україні , в квітні, проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Традицію започатковано в далекому 1944 р. В той непростий час, обпалені крилом війни, приділялась велика увага дитячій книзі, яка несла святе слово дітям — майбутнім творцям, винахідникам, вченим.

У незалежній Україні тиждень дитячої та юнацької книги було засновано 22 лютого 1993 року, а з 2009 року він отримав назву Всеукраїнський.

Основне завдання Тижня – залучити дітей та учнівську молодь до читання, домогтися, щоби друковане слово – книга, газета, журнал – стали їх постійною потребою. Книга має стати їх другом, порадником, учителем.

четвер, 10 квітня 2025 р.

22 травня - 185 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького, українського драматурга

Марк Лукич Кропивницький - український письменник, драматург, театральний режисер і актор.

Народився 10(22) травня 1840 р. у селі Бежбайраки Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області).

Початкову освіту здобув у приватній школі шляхтича М.К.Рудковського в слободі Олександрівка. 1856 року із похвальною грамотою закінчив трикласне повітове училище в м. Бобринці. Служив там же у повітовому суді.

У 1862-1863 рр. — вільний слухач юридичного факультету Київського університету. Під враженням однієї з перекладних мелодрам, побачених у київському театрі, він пише п’єсу «Микита Старостенко».

З лютого 1864 р. — знову на службі в Бобринецькому повітовому суді. З 1865 — у м. Єлисаветградi (тепер м. Кіровоград), куди перенесено повітовий центр. Працює секретарем поліційного управління, згодом — у Єлисаветградському сирітському суді. На 28-му році життя одружився з Олександрою Костянтинівною Вукотич (1851-1880). З 1869 р. — секретар Бобринецької міської думи.

У 1871 р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду.

У 1872 р. в одеській газеті «Новороссийский телеграф» було опубліковано водевілі М. Кропивницького «Помирились» і «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання».

З 1873 р. — у складі Харківського театру Александрова—Колюпанова.

1874 р. М.Л.Кропивницький отримує запрошення до Петербурга, де виступає з великим успіхом.

У лютому 1875 р. вирушає на гастролі в Галичину, де стає наставником і режисером галицького театру «Руська бесіда», привносить ряд новацій у його діяльність. В 1876—1881 рр. — у складі російських труп Сімферополя, Єлисаветграда, Кременчука.

У 1882 р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру.

Своєрідним явищем є комедії Кропивницького «Чмир» (1890), «На руїнах» (1900), «Супротивні течії» (1900), «Мамаша» (1903), «Старі сучки й молоді парості», як і водевіль «Дійшов до розуму» (1909).

1890 р. оселився на хуторі Затишок під Харковом; одночасно з працею на хуторі очолював українські трупи, часто виїздив із ними на гастролі.

Помер 21 квітня 1910 по дорозі з Одеси, де був на гастролях; поховано його в Харкові.