26 квітня - Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

 

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.

У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

2 квітня - Міжнардній день дитячої та юнацької книги

 

  Другого квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню.  

19 березня - 94 річчя Ліні Василівні Костенко

 

  Ліна Костенко народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві (неподалік від Києва) у родині вчителів. У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де дівчинка закінчила середню школу.

  У Ліни Костенко було тавро дочки «ворога народу». У 1936 році її батька засудили на десять років концтаборів. Після проголошення вироку Василь Костенко сказав суддям: «Вашим червоним прапором тільки биків лякати». Ця безстрашність та справжня людська гідність згодом передалися і його дочці.

  Ліна Костенко навчалася в Київському педагогічному інституті, після закінчення середньої школи, а згодом – у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

  Нетерпимість до несправедливості, відчуття власної гідності та непохитний характер спонукали Ліну Костенко стати активною учасницею руху шістдесятників, які боролися за збереження української мови, культури, спонукали відроджувати національну свідомість тощо.

  Так, у 1965 році поетеса разом із кінорежисером Сергієм Параджановим, поетом Іваном Драчем, авіаконструктором Олегом Антоновим та іншими діячами надіслала до влади лист-протест проти арештів української інтелігенції та вимагала зробити публічними розгляди судових справ.

  Костенко написала збірку віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), які викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961 р. засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії.

  Костенко написала збірку «Зоряний інтеграл», яку заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Досить тривалий час вірші поетеси практично не потрапляли до друку.

  За книгу «Інкрустації» Костенко отримала премію Франчески Петрарки. 1998 року в Торонто Світовий конгрес українців нагородив письменницю медаллю Святого Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянської академії.

У 90-х роках Ліна Костенко перестала брати участь у громадському житті.

 З 1991 року Ліна Василівна брала участь у наукових експедиціях до Чорнобильської зони. За її словами, там вона рятувала свою душу.

  В період «помаранчевої революції» у 2004 р. на деякий час повернулась до громадського життя. Згодом у 2005 році поетеса відмовилась і від звання Героя України, яке їй хотів присвоїти новообраний президент України Віктор Ющенко.

Цікаві факти про Ліну Костенко

1.  У дитинстві Костенко мріяла стати льотчицею. А одного разу навіть спробувала зістрибнути з горища з саморобним парашутом, зробленим з каркаса від парасольки та простирадла.
2.  Говорячи про Ліну Костенко, поет Дмитро Павличко зізнався, що досі береже коробку сірників, яку придбав багато років тому, – він купив її для того, щоб при зустрічі прикурити поетесі цигарку.
3.  У 1967 році Ліна Костенко була номінована на Нобелівську премію з літератури разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем. Кандидатів від України висував історик Омелян Пріцак.
4.  Ходять чутки, що у молодої Костенко був таємний роман з поетом Василем Симоненком. Про це розповідав поет Микола Сом, який жив із Симоненком в одній кімнаті в гуртожитку: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на 5 років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».
5.  Поетеса відмовилася від премії «Золотий письменник України».
6.  У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Лінакостенко.
7.  Жінка була двічі заміжня: першим чоловіком поетеси став її однокурсник, польський письменник Єжи-Ян Пахльовський, а другим – керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х Василь Цвіркунов. Від першого шлюбу у поетеси є донька – українська письменниця і культурологиня Оксана Пахльовська, а від другого – син Василь, який працює програмістом.
8.  Поетеса любить подорожі. Свого часу вона разом із чоловіком Василем Цвіркуновим об’їздила всю Україну на їхньому «Запорожці».
9.  Коли ж у 2022-му розпочалося повномасштабне вторгнення, Костенко дала інтерв'ю телеканалу «Київ», у якому розповіла, що не припиняла працювати, навіть коли під Києвом точилися бої.

25 лютого - 153 роки від дня народження Лесі Українки.

 В бібліотеці закладу пройшла виставка присвячена великій поетесі: 

             " Наш край віддавна вільним був,     

                Таким повік він буде;   

                 Ви бачили, як прав своїх

                 Боронять наші Люде..."

        «Співоча душа України»

24 лютого - друга річниця війни в Україні

  20 лютого 2014-го, 10 років тому, розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України.Цей напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

  Війна продовжується. Вона впливає на життя українців, події та наслідки війни мають і матимуть вплив на українську та світову спільноту й по закінченню бойових дій. Вже зараз зрозуміло, що історія сучасної російськоукраїнської війни посяде центральне місце в новітній українській історії та національній пам’яті.

 Українська держава та суспільство робить все можливе, щоб зберегти памʼять про загиблих захисників і захисниць, цивільних осіб, ідентифікувати жертв та вшанувати всіх людей, які проявили людяність та героїзм у боротьбі проти терористичного агресора.

  Перемога буде за нами!!! 

  СЛАВА УКРАЇНІ!!!

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 

 Наша мова - калинова

Історія свята, цікаві факти про мову. Як перейти на українську мову.

До Міжнародного дня рідної мови була оформлена книжкова виставка

20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні.

 

Небесна Сотня

Літературна виставка

19 лютого - День Державного герба України

 

 Тризуб

16 лютого пройшла Вікторина для 3-Х класів "Свято загадки"

 

16 лютого - День єднання України

 

                                                                  День Єднання України

Викладка нових надходжень

 Нові надходження

14 лютого - День Святого Валентина

 

День Святого Валентина

6 лютого - Міжнародний день безпечного інтернету.

 

Безпечний інтернет

2 лютого - 112 років від дня народження Євгена Гребінки, українського поета та байкаря.

 

2-го лютого 2024 року відзначається 212-та річниця від дня народження Євгена Гребінки (1812−1848), відомого письменника, українського байкаря, громадського діяча, автора романсу «Чорнії очі», який прославив його на весь світ.

Народився Євген Гребінка (1812−1848рр.) на Полтавщині в сім'ї дрібного поміщика − штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки.

Євген Гребінка початкову освіту отримав дома, потім навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. Тут же почав займатися літературною діяльністю.

За 15 років літературної діяльності Євген Гребінка надрукував понад 50 повістей, байок, романів і оповідань. Гребінка писав українською та російськими мовами.

Відомі його поезії та оповідання такі як: «Човен», «Ліс», «Маруся», «Сто сорок п’ять», «Двійник», а байки «Ведмежий суд», «Лебідь і гуси», «Зозуля та Снігир», «Пшениця», «Маківка» та інші актуальні і до сьогодні.

Велику популярність автору приніс його романс «Чорнії очі», який він присвятив своїй майбутній дружині Марії Ростенберг.

Його легендарний романс «Очі чорні» виконували такі знаменитості, як Федір Шаляпін, Ізабелла Юр’єва, Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Патрісія Каас, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас та і зараз виконує багато сучасних співаків. Тож не дивно, що, за рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки − одна із знаменних дат у всьому світі.

 

29 січня - День пам’яті Героїв Крут

 

Крути

28 січня - Державного прапора України

 

В цей День Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Постанова Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року:

«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»

Нагадаємо, що 23-го серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

27 січня - День пам'яті жертв Голокосту.

 

                                                              Це Голокост – всього одне лиш слово,

                                                                 Та його сенс – пекучий болі жар,

                                                                 Вбивали всіх!.. старого і малого,

                                                      мало хто життя порятував

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами.

"Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна". Ці слова належать колишньому в’язню Освенціма Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році – лауреатом Нобелівської премії миру. Доки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому не повинних євреїв і представників інших національностей, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами в роки другої світової війни.

В ті часи понад півтора мільйона українських євреїв було знищено нацистами. Було втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України.

Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього дня є вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення геноциду і злочинів проти людяності.

День Соборності України

 

С днем Соборності України

До Дня Соборності України в 2-Б класі була проведена інтелектуальна гра-вікторина "Як я знаю Україну"